Науковці зі Швейцарії відвідали музей

24 травня музей відвідали вчені з Лозаннського університету (Швейцарія) Крістіна Мор (професор когнітивної психології) та Александр Роулен (професор кафедри екології та еволюції), а також менеджерка комунікації Українського товариства охорони птахів Тетяна Журій та Іван Тимофеєв (заступник керівника програми Азії та Східної Європи Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини). Екскурсію для них проводила завідувачка сектору природи Руслана Джахман. Вона розповіла гостям історію та легенди замку. Пані Крістіну дуже зацікавив привид Білої Діви, тому що вона якраз збирає всякі міфи та вірування людей у містику.

Пан Алекс є одним із провідних експертіа у дослідженні сипух і автором понад 500 наукових праць, які зосереджуються на еволюційних і екологічних аспектах цих птахів. Руслана Василівна під час екскурсії по експозиції "Природа Закарпаття" більше приділила уваги історії столітнього експоната сипухи.

Гості оглянули також виставку "Сови й совенята" та експозицію "За Україну, за її волю".

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Запрошуємо!

 

Вакансії

 

Дипломатія через культуру: Закарпатський музей ім. Т. Легоцького відвідав Посол КНР Ма Шенкунь

 Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки Ма Шенкунь. Разом із ним до музею завітали голова Закарпатської обласної державної адміністрації Мирослав Золтанович Білецький, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко, а також перший заступник голови ОДА Василь Васильович Іванчо.

Для почесних гостей директорка музею Ольга Юріївна провела змістовну екскурсію, під час якої ознайомила їх з унікальними експонатами, що розкривають історію музею та його діяльність у період війни. Такі зустрічі сприяють налагодженню культурного діалогу та популяризації історичної спадщини України на міжнародному рівні.

Особливою подією візиту стала передача музею цінного подарунка — порцелянової тарілки, виконаної в традиціях китайського мистецтва. Цей дарунок поповнить музейний фонд і незабаром буде представлений у постійній експозиції.

Щиро вдячні китайській делегації за цю унікальну пам’ятку та сподіваємося на подальшу співпрацю у сфері культури.

Адміністрація музею

"Каліграфія часу: подорож до витоків слов’янської писемності"

 До Дня слов’янської писемності у музеї Тиводара Легоцького

23 травня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбувся тематичний захід «Каліграфія часу: подорож до витоків слов’янської писемності», приурочений до Дня слов’янської писемності та культури.

Захід був присвячений вшануванню духовної та культурної спадщини святих Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки та перекладачів перших богослужбових текстів. Гостею заходу стала Одарка Іванівна Сопко-Долгош — кандидатка мистецтвознавства, завідувачка кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв, Заслужена діячка мистецтв України.

У рамках події відбулася змістовна лекція-презентація, що супроводжувалася демонстрацією писемних джерел, які ілюструють витоки та розвиток слов’янської писемності. Особливу увагу було приділено візуальним аспектам — формам літер, символічним елементам та їхньому художньому втіленню.

Окрасою програми став майстер-клас із каліграфії, під час якого студенти та всі охочі — зокрема співробітники музею — мали змогу не лише побачити демонстрацію шрифтового мистецтва, а й власноруч спробувати вивести перші літери у стилі старослов’янської каліграфії.

Цей захід поєднав наукову глибину з творчістю, дозволивши учасникам доторкнутися до прадавнього мистецтва письма не лише розумом, але й душею. Він нагадав, що писемність — це не просто інструмент комунікації, а живий міст між поколіннями, духовна основа культури та самосвідомості народу.

У тиші музейної зали, серед старовинних експонатів і шелесту пера по папері, кожен зміг відчути: слова, створені понад тисячу років тому, продовжують жити в нашій пам’яті, торкаючи серце і пробуджуючи вдячність тим, хто заклав основу нашого духовного буття.

Роуканич Н.М.,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи.

До 80-річчя з дня заснування музей отримав нові подарунки

 Сьогодні музейний фонд поповнився цінними експонатами. Наукова співробітниця Марія Боднар передала до музею три надзвичайно цікаві предмети: витончений скляний стакан з намальованою квітковою композицією, металеву посудину для молока або вершків та маленький підсвічник.

Ці речі належали її бабусі — Марії Деяк, яка проживала в селі Буштино. Орієнтовна дата виготовлення предметів — початок XX століття.

Нове надходження не лише збагачує музейну колекцію, а й зберігає пам’ять про повсякденне життя людей того часу, має свою історію та є свідченням культури початку минулого століття.

Анастасія Хома,

зав. відділу фондів

«ШЛЯХАМИ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

 «В вас мудрість вічна і любов жива…

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.»

Станіслав Тельнюк

24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури, свято, яке повертає нас до спільних витоків мови та культурних надбань, духовно поєднує всі слов’янські народи.

В цей день вшановуємо пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів та проповідників християнства, творців слов’янської абетки, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, перших перекладачів та проповідників християнства, творців слов’янської абетки.

Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Ця слов’янська абетка вживалася упродовж сотень років і стала основою сучасної абетки багатьох слов’янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов’ян.

Сьогодні, у ХХІ столітті, в повсякденному спілкуванні дуже важливо зберегти чистоту і культуру мови, вдосконалювати вже набуте. Адже любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

Вшановуючи, пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія в науковій бібліотеці ЗОКМ ім. Т. Легоцького в науковій бібліотеці оформлено тематичну книжкову виставку «Шляхами слов’янської культури».

Зав. бібліотеки,

Сачавська Н.Є.

Гостьова лекція для студентів Академії культури і мистецтв у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї

 У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулася гостьова лекція для здобувачів вищої освіти - 1 курсу, спеціальності "Менеджмент соціокультурної діяльності". Академії культури і мистецтв за ініціативи Вікторії Олійник — доцентки кафедри соціокультурної діяльності КЗВО АКІМ.

Тема лекції: «Соціокультурна діяльність музею крізь призму проєктного менеджменту».

Захід розпочався зі вступного слова директорки музею Ольги Шумовської.

Основну частину лекції провела Горкій Іветта — завідувачка відділу маркетингу та розвитку музею. Вона поділилася досвідом у сфері соціокультурної діяльності, розповіла про місце музеїв у сучасному світі, комунікаційні підходи, актуальні проєкти 2025 року, застосування штучного інтелекту в музейній практиці та багато іншого.

Маємо надію, що ця зустріч стане початком плідної співпраці, а здобувачі освіти матимуть можливість здобути практичний досвід та краще зрозуміти реалії професійної діяльності в культурній сфері.

Горкій І. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею

Відкриття виставки «Сови й совенята»

 Сови – птахи, які завжди викликали підвищену цікавість у людини. Форма тіла, така не схожа на інших, великі очі, розташовані не збоку, як у більшості пернатих, а спереду голови, моторошний крик надають їм загадковості й таємничості. Вони належать до ряду Совоподібні і поширені на всіх континентах, крім Антарктиди та деяких островів. В Україні зустрічається 13 видів, з них 7 видів (пугач, сипуха крапчаста, сова бородата, сова довгохвоста, сплюшка євразійська, сич волохатий, сичик-горобець), занесені до Червоної книги України, на Закарпатті – 12. До Червоної книги України занесені 6 видів.

Побачити всіх сов нашої країни можна на виставці «Сови й совенята», яку відкрили в музеї до Міжнародного дня біорізноманіття. Тут представлені малюнки художника-анімаліста Ігоря Землянських із колекції координатора Громадської ініціативи «Пернаті друзі» Олександра Бобка. Роботи були створені як ілюстрації до книги Яцюк Є. Землянських І. «Вартові ночі», яка вийшла у рамках проекту Громадської ініціативи «Пернаті друзі» «Видання науково-популярної літератури» у 2015 році. Доповнюють виставку світлини із зображенням дорослих та молодих сов Закарпатської області. (автори світлин Леонід Покритюк, Євгеній Ман, Оксана Ващук, Ольга Шумовська та Руслана Джахман.

Оповиті легендами, птахи є прикрасою наших парків і скверів. Живуть вони і в парку Ужгородського замку. Вперше сову ми побачили тут влітку 2022 року. Протягом декількох днів у червні вона відпочивала на горищі замкового палацу й час від часу «виходила на люди». Всі, хто був тоді на внутрішньому дворику, мали можливість побачити загадкову й таємничу пташку.

Як з’ясувалося пізніше – це сова сіра. Вона облюбувала собі горище замкового палацу і з другої половини березня 2024 року ми вже спостерігали дорослого птаха й одне пташеня. Назва вказує на те, що забарвлення тіла в сірих тонах, але дуже часто сіра сова може бути й рудою. Саме руду морфу ми бачили на замковому подвір’ї.

Цьогоріч пташенят уже було двоє. Ми спостерігали їх з 2 квітня до кінця місяця. Їхні світлини теж можна побачити на виставці.

Окрім сірої сови, на мурах Ужгородського замку часто відпочиває ще сич хатній. Він був улюбленим птахом Афіни – богині мудрості. Завдяки йому сову вважають символом мудрості.

Радіємо, що Ужгородський замок зі своєю тисячолітньою історією став притулком для цих незвичних птахів і запрошуємо оглянути виставку, а може вам пощастить і в кронах дерев ви побачите живих сов.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Участь співробітника музею у Всеукраїнськійнауковій конференції «Замки Тернопільщини: до проблеми реставрації, пристосування та збереження»

 Продовжуємо науково популяризувати наш музей та ділитися досвідом із колегами. Сьогодні, 22 травня 2025 р., провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. ЛегоцькогоВасилина Палинчак-Кутузова у онлайн-форматі долучилася до роботи Всеукраїнської науковоїконференції «Замки Тернопільщини: до проблеми реставрації, пристосування та збереження», яка відбулася у м. Збараж. Захід організований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Національним заповідником «Замки Тернопілля», Всеукраїнською громадською організацією «Українська академія архітектури» та Тернопільською обласною військовою адміністрацією. Приємно відзначити, що на цій конференції, яка відбувається щороку, Закарпаття було представлено вперше і саме нашим музеєм.

Виступ доповідачки був присвячений темі «Замки Закарпаття як музейні об’єкти». Вона охарактеризувала замкову систему краю як об’єкту музеєфікації. На прикладі Невицького, Хустського, Середнянського, Мукачівського, Ужгородського замків розкрила особливості використання цих пам’яток для музеїв та заповідників. Особлива увага була звернена на важливість збереження замків як історичних та архітектурних пам’ятників, акцентовано на необхідності залучення влади до вирішення цих питань. Це дозволить включити їх до туристичних маршрутів, привернути увагу до питань збереженості та використання.

Тема доповіді викликала жваве обговорення. Серед заданих питань звучали і такі, які стосувалися замків як об’єктів приватного музейництва, розробки концепції музеєфікації замків Закарпаття, навіть того, що під поняттям «замок» розуміє сама доповідачка.

Вдячні за запрошення до участі в конференції, що дозволило не тільки поділитися наявними знаннями, а й отримати нові та розширити географію наукових контактів музею.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства