18 травня в Україні відзначають день пам’яті жертв кримськотатарського народу. Цьогоріч виповнюється 81 рік від трагічної події для кримськотатарського народу – депортації кримських татар із Кримського півострова у 1944 р., яка була організована радянським тоталітарним режимом. В основному, виганяли з рідної землі жінок, дітей і людей похилого віку, адже чоловіки на той час воювали у лавах Червоної армії під час Другої світової війни.
Впродовж двох днів відбулася депортація кримськотатарського населення із рідної домівки в Криму до чужих земель Середньої Азії та Уралу. За участі спецоперації військ НКВД з Кримського півострова виселили близько 190 тисяч кримських татар. Найчастіше кримські татари не знали, куди їх везуть, на збори їм давали всього лише 15 хвилин. Під час довгої дороги без їжі, води та медичної допомоги загинуло біля 7900 кримських татар. Після закінчення Другої світової війни 9 тисяч кримськотатарських солдатів відправили на спецпоселення або трудові табори. Тих, хто насильно був вивезений з Криму, наділили статусом «спецпереселенців», що зумовлювало постійний нагляд за ними репресивних органів та прирікало на примусову фізичну працю. За перші півроку через нові несприятливі умови для життя померло 16 052 кримських татар. Окрім цього, у 1944 р. радянський тоталітарний режим взявся за чистку півострова від 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
У 1948 році виїзд з спецпоселення карали арештом на 5днів, а за повторну втечу – позбавленням волі строком на 20 років. На півострові Крим намагалися знищити будь-які згадки про колишніх мешканців – тут майже не залишилося корінного населення, сама ж територія піддалася суцільній русифікації. Після смерті Й. Сталіна кримські татари так і не змогли повернути свої права і повернутися на Батьківщину. Тільки в 1967 р. кримські татари розпочали національний рух за повернення до рідної домівки, який став одним із наймасовіших протестних рухів в СРСР. Справжня репатріація кримських татар розпочалася тільки з 1987 р.
Після незаконної окупації Криму Російською Федерацією корінні народи України зазнають утисків від рук того ж самого агресора, який продовжує переслідування за етнічними ознаками та забороняє згадувати трагічні сторінки з історії кримськотатарського народу. 12 листопада 2015 р. Верховна Рада України прийняла указ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу», натомість 18 травня встановили Днем пам’яті жертв геноциду кримських татар. У Постанові зазначається: «Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично мотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу». У 2019 році Литва та Латвія визнали депортацію кримських татар актом геноциду, а Литва у 2022 році. Є надія, що ближчим часом й інші країни визнають депортацію кримськотатарського населення актом геноциду.
У 2024 р. до Дня вшанування пам’яті жертв кримського народу по всіх населених пунктах України були проведені виховні години в школах та університетах, щоб привернути увагу молоді до трагічних подій минулого століття. В інших культурних установах також організовували тематичні виставки, лекції, конференції, перегляд документальних фільмів, які показували злочини як радянської влади, так і сучасних російських окупантів та наголошували на збереженні національної пам’яті.
Тож, сьогодні згадаймо тих кримських татар, які не зламалися під натиском окупантів, які зберігали відданість своїй Батьківщині, а також вшануймо пам’ять тих, які стали жертвами радянської комуністичної політики. Важливо не тільки пам’ятати такі дати, а й поширювати інформацію як серед наукових кіл, так і серед молодого покоління України про історію Криму та його корінний народ. Лише спільними зусиллями ми зможемо відновити територіальну цілісність нашої держави та виборити історичну справедливість.
Іванна Бабинець,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.
Список використаних джерел та літератури:
1. Звіт щодо проведення заходів до 18 травня – Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу обласними військовими адміністраціями. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://ppu.gov.ua/.../zvit-shchodo-provedennia-zakhodiv.../ (Дата звернення: 17.05.2025)
2. Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 травня) та Дня пам’яті жертв політичних репресій (19 травня). [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://uinp.gov.ua/.../informaciyni-materialy-do-dnya... (Дата звернення: 17.05.2025)
3. Матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://ppu.gov.ua/materialy-do-dnia-pam-iati-zhertv.../ (Дата звернення: 17.05.2025)
4. 18 травня: День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу: 80 років трагедії, 80 років боротьби. ). [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://dess.gov.ua/18-travnia-den-pam-iati-zhertv.../ (Дата звернення: 17.05.2025)
5. 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://chdtu.edu.ua/.../21303-18-travnia-den-pam-iati... (Дата звернення: 17.05.2025)
