Науковці зі Швейцарії відвідали музей

24 травня музей відвідали вчені з Лозаннського університету (Швейцарія) Крістіна Мор (професор когнітивної психології) та Александр Роулен (професор кафедри екології та еволюції), а також менеджерка комунікації Українського товариства охорони птахів Тетяна Журій та Іван Тимофеєв (заступник керівника програми Азії та Східної Європи Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини). Екскурсію для них проводила завідувачка сектору природи Руслана Джахман. Вона розповіла гостям історію та легенди замку. Пані Крістіну дуже зацікавив привид Білої Діви, тому що вона якраз збирає всякі міфи та вірування людей у містику.

Пан Алекс є одним із провідних експертіа у дослідженні сипух і автором понад 500 наукових праць, які зосереджуються на еволюційних і екологічних аспектах цих птахів. Руслана Василівна під час екскурсії по експозиції "Природа Закарпаття" більше приділила уваги історії столітнього експоната сипухи.
Гості оглянули також виставку "Сови й совенята" та експозицію "За Україну, за її волю".
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи





Запрошуємо!

 


Вакансії


 

Дипломатія через культуру: Закарпатський музей ім. Т. Легоцького відвідав Посол КНР Ма Шенкунь

 Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки Ма Шенкунь. Разом із ним до музею завітали голова Закарпатської обласної державної адміністрації Мирослав Золтанович Білецький, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко, а також перший заступник голови ОДА Василь Васильович Іванчо.

Для почесних гостей директорка музею Ольга Юріївна провела змістовну екскурсію, під час якої ознайомила їх з унікальними експонатами, що розкривають історію музею та його діяльність у період війни. Такі зустрічі сприяють налагодженню культурного діалогу та популяризації історичної спадщини України на міжнародному рівні.
Особливою подією візиту стала передача музею цінного подарунка — порцелянової тарілки, виконаної в традиціях китайського мистецтва. Цей дарунок поповнить музейний фонд і незабаром буде представлений у постійній експозиції.
Щиро вдячні китайській делегації за цю унікальну пам’ятку та сподіваємося на подальшу співпрацю у сфері культури.
Адміністрація музею

"Каліграфія часу: подорож до витоків слов’янської писемності"

 До Дня слов’янської писемності у музеї Тиводара Легоцького

23 травня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбувся тематичний захід «Каліграфія часу: подорож до витоків слов’янської писемності», приурочений до Дня слов’янської писемності та культури.
Захід був присвячений вшануванню духовної та культурної спадщини святих Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки та перекладачів перших богослужбових текстів. Гостею заходу стала Одарка Іванівна Сопко-Долгош — кандидатка мистецтвознавства, завідувачка кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв, Заслужена діячка мистецтв України.
У рамках події відбулася змістовна лекція-презентація, що супроводжувалася демонстрацією писемних джерел, які ілюструють витоки та розвиток слов’янської писемності. Особливу увагу було приділено візуальним аспектам — формам літер, символічним елементам та їхньому художньому втіленню.
Окрасою програми став майстер-клас із каліграфії, під час якого студенти та всі охочі — зокрема співробітники музею — мали змогу не лише побачити демонстрацію шрифтового мистецтва, а й власноруч спробувати вивести перші літери у стилі старослов’янської каліграфії.
Цей захід поєднав наукову глибину з творчістю, дозволивши учасникам доторкнутися до прадавнього мистецтва письма не лише розумом, але й душею. Він нагадав, що писемність — це не просто інструмент комунікації, а живий міст між поколіннями, духовна основа культури та самосвідомості народу.
У тиші музейної зали, серед старовинних експонатів і шелесту пера по папері, кожен зміг відчути: слова, створені понад тисячу років тому, продовжують жити в нашій пам’яті, торкаючи серце і пробуджуючи вдячність тим, хто заклав основу нашого духовного буття.
Роуканич Н.М.,
провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи.


До 80-річчя з дня заснування музей отримав нові подарунки

 Сьогодні музейний фонд поповнився цінними експонатами. Наукова співробітниця Марія Боднар передала до музею три надзвичайно цікаві предмети: витончений скляний стакан з намальованою квітковою композицією, металеву посудину для молока або вершків та маленький підсвічник.

Ці речі належали її бабусі — Марії Деяк, яка проживала в селі Буштино. Орієнтовна дата виготовлення предметів — початок XX століття.
Нове надходження не лише збагачує музейну колекцію, а й зберігає пам’ять про повсякденне життя людей того часу, має свою історію та є свідченням культури початку минулого століття.
Анастасія Хома,
зав. відділу фондів

«ШЛЯХАМИ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

 «В вас мудрість вічна і любов жива…

А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.»
Станіслав Тельнюк
24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури, свято, яке повертає нас до спільних витоків мови та культурних надбань, духовно поєднує всі слов’янські народи.
В цей день вшановуємо пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів та проповідників християнства, творців слов’янської абетки, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, перших перекладачів та проповідників християнства, творців слов’янської абетки.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Ця слов’янська абетка вживалася упродовж сотень років і стала основою сучасної абетки багатьох слов’янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов’ян.
Сьогодні, у ХХІ столітті, в повсякденному спілкуванні дуже важливо зберегти чистоту і культуру мови, вдосконалювати вже набуте. Адже любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.
Вшановуючи, пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія в науковій бібліотеці ЗОКМ ім. Т. Легоцького в науковій бібліотеці оформлено тематичну книжкову виставку «Шляхами слов’янської культури».
Зав. бібліотеки,
Сачавська Н.Є.

Гостьова лекція для студентів Академії культури і мистецтв у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї

 У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулася гостьова лекція для здобувачів вищої освіти - 1 курсу, спеціальності "Менеджмент соціокультурної діяльності". Академії культури і мистецтв за ініціативи Вікторії Олійник — доцентки кафедри соціокультурної діяльності КЗВО АКІМ.

Тема лекції: «Соціокультурна діяльність музею крізь призму проєктного менеджменту».
Захід розпочався зі вступного слова директорки музею Ольги Шумовської.
Основну частину лекції провела Горкій Іветта — завідувачка відділу маркетингу та розвитку музею. Вона поділилася досвідом у сфері соціокультурної діяльності, розповіла про місце музеїв у сучасному світі, комунікаційні підходи, актуальні проєкти 2025 року, застосування штучного інтелекту в музейній практиці та багато іншого.
Маємо надію, що ця зустріч стане початком плідної співпраці, а здобувачі освіти матимуть можливість здобути практичний досвід та краще зрозуміти реалії професійної діяльності в культурній сфері.
Горкій І. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею

Відкриття виставки «Сови й совенята»

 Сови – птахи, які завжди викликали підвищену цікавість у людини. Форма тіла, така не схожа на інших, великі очі, розташовані не збоку, як у більшості пернатих, а спереду голови, моторошний крик надають їм загадковості й таємничості. Вони належать до ряду Совоподібні і поширені на всіх континентах, крім Антарктиди та деяких островів. В Україні зустрічається 13 видів, з них 7 видів (пугач, сипуха крапчаста, сова бородата, сова довгохвоста, сплюшка євразійська, сич волохатий, сичик-горобець), занесені до Червоної книги України, на Закарпатті – 12. До Червоної книги України занесені 6 видів.

Побачити всіх сов нашої країни можна на виставці «Сови й совенята», яку відкрили в музеї до Міжнародного дня біорізноманіття. Тут представлені малюнки художника-анімаліста Ігоря Землянських із колекції координатора Громадської ініціативи «Пернаті друзі» Олександра Бобка. Роботи були створені як ілюстрації до книги Яцюк Є. Землянських І. «Вартові ночі», яка вийшла у рамках проекту Громадської ініціативи «Пернаті друзі» «Видання науково-популярної літератури» у 2015 році. Доповнюють виставку світлини із зображенням дорослих та молодих сов Закарпатської області. (автори світлин Леонід Покритюк, Євгеній Ман, Оксана Ващук, Ольга Шумовська та Руслана Джахман.
Оповиті легендами, птахи є прикрасою наших парків і скверів. Живуть вони і в парку Ужгородського замку. Вперше сову ми побачили тут влітку 2022 року. Протягом декількох днів у червні вона відпочивала на горищі замкового палацу й час від часу «виходила на люди». Всі, хто був тоді на внутрішньому дворику, мали можливість побачити загадкову й таємничу пташку.
Як з’ясувалося пізніше – це сова сіра. Вона облюбувала собі горище замкового палацу і з другої половини березня 2024 року ми вже спостерігали дорослого птаха й одне пташеня. Назва вказує на те, що забарвлення тіла в сірих тонах, але дуже часто сіра сова може бути й рудою. Саме руду морфу ми бачили на замковому подвір’ї.
Цьогоріч пташенят уже було двоє. Ми спостерігали їх з 2 квітня до кінця місяця. Їхні світлини теж можна побачити на виставці.
Окрім сірої сови, на мурах Ужгородського замку часто відпочиває ще сич хатній. Він був улюбленим птахом Афіни – богині мудрості. Завдяки йому сову вважають символом мудрості.
Радіємо, що Ужгородський замок зі своєю тисячолітньою історією став притулком для цих незвичних птахів і запрошуємо оглянути виставку, а може вам пощастить і в кронах дерев ви побачите живих сов.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи

Участь співробітника музею у Всеукраїнськійнауковій конференції «Замки Тернопільщини: до проблеми реставрації, пристосування та збереження»

 Продовжуємо науково популяризувати наш музей та ділитися досвідом із колегами. Сьогодні, 22 травня 2025 р., провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. ЛегоцькогоВасилина Палинчак-Кутузова у онлайн-форматі долучилася до роботи Всеукраїнської науковоїконференції «Замки Тернопільщини: до проблеми реставрації, пристосування та збереження», яка відбулася у м. Збараж. Захід організований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Національним заповідником «Замки Тернопілля», Всеукраїнською громадською організацією «Українська академія архітектури» та Тернопільською обласною військовою адміністрацією. Приємно відзначити, що на цій конференції, яка відбувається щороку, Закарпаття було представлено вперше і саме нашим музеєм.

Виступ доповідачки був присвячений темі «Замки Закарпаття як музейні об’єкти». Вона охарактеризувала замкову систему краю як об’єкту музеєфікації. На прикладі Невицького, Хустського, Середнянського, Мукачівського, Ужгородського замків розкрила особливості використання цих пам’яток для музеїв та заповідників. Особлива увага була звернена на важливість збереження замків як історичних та архітектурних пам’ятників, акцентовано на необхідності залучення влади до вирішення цих питань. Це дозволить включити їх до туристичних маршрутів, привернути увагу до питань збереженості та використання.
Тема доповіді викликала жваве обговорення. Серед заданих питань звучали і такі, які стосувалися замків як об’єктів приватного музейництва, розробки концепції музеєфікації замків Закарпаття, навіть того, що під поняттям «замок» розуміє сама доповідачка.
Вдячні за запрошення до участі в конференції, що дозволило не тільки поділитися наявними знаннями, а й отримати нові та розширити географію наукових контактів музею.
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства

Рубрика «Мій улюблений експонат» ( до 80-річного ювілею створення музею)

 


«Фортеця духу» (відео)


 

Участь у журі конкурсу «Маленькі герої природи: комахи-запилювачі»

  З 14 квітня до 16 травня 2025 року на Закарпатті проходив конкурс «Маленькі герої природи: комахи-запилювачі», який мав на меті привернути увагу молоді до важливої ролі комах-запилювачів у природі. Саме від роботи цих дрібних тваринок залежить урожай багатьох овочів та фруктів, а також популяції дикорослих рослин.

20 травня у Всесвітній день бджіл журі, до складу якого входила й завідувачка сектору природи Руслана Джахман підвели підсумки. Діти зі всієї України дуже постаралися, тому визначити призерів було складно. Після тривалого засідання фахівці обрали роботи, які найкраще відповідали критеріям, у таких номінаціях:
- малюнок «Комахи в природі»
- аплікація або 3D-модель «Готелі для комах-запилювачів»
- екоарт: модель або скульптура «Чарівний світ запилювачів»
- екологічний проєкт «Життя крилатих трудівниць»
Конкурс організував Інститут еколого-релігійних студій у рамках виконання проєкту технічної допомоги Європейського Союзу HUSKROUA/23/S/1.2/023 «Збереження видів запилювачів задля сталого природокористування через транскордонну співпрацю місцевих громад» (Bee Home). Незабаром на їхньому сайті будуть оголошені переможці у всіх номінаціях.
Руслана Джахман
завідувач сектору природи

День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття в контексті історії і сьогодення Закарпаття

 В Україні 21 травня відзначатиметься День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Про це йдеться у відповідному указі №883/2024 президента України Володимира Зеленського. Ним передбачається установити в країні День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, який відзначати щорічно 21 травня.

Метою введення такого свята, є, як сказано в самому указі – зміцнення єдності і злагоди Українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розмаїття корінних народів і національних меншин (спільнот) України, засвідчення поваги до їх внеску у відстоювання державного суверенітету і незалежності України, у збройну боротьбу з державою-агресором, а тому було ухвалене рішення установити в Україні День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття і відзначати його щорічно 21 травня.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками національних спільнот і корінних народів України та оголосив про запровадження в Україні Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.
«Зустрівся з представниками національних спільнот і корінних народів України. Вдячний всім за єдність у захисті нашої держави і нашої спільної незалежності у війні, на фронті, де є представники всіх наших народів – усі громади України. Вдячний за той внутрішній мир в Україні, який характеризує нашу державу й допомагає вистояти в цей час», – написав він.
В контексті історії та сьогодення Закарпаття відзначення такого явища є особливо актуальним і разом з тим не новим. Так, ще 27 вересня 2024 року в Ужгороді, Закарпаття, відбулося яскраве святкування культурного різноманіття. Перша спільна виставка "Минуле та сьогодення національних меншин (громад) Закарпаття" об’єднала ромів, угорців, євреїв, вірменів та румунів, щоб продемонструвати їхній багатий спадок.
Спільна виставка, організована Групою місцевих ініціатив національних громад та Закарпатською обласною військовою адміністрацією, представила багатий культурний спадок різних етнічних груп регіону. Завдяки традиційним ремеслам, фотографії та артефактам учасники надали погляд на своє минуле та сучасність.
Але насправді традиція свят, що повязані з культурним різноманіттям Закарпаття, проводяться в області доволі давно. Зокрема Тетяна Сергієнко (голова громадської організації «Закарпатське обласне товариство чеської культури»), стверджує, що ще від початку 1990-х років започатковано проведення обласних свят національних культур. До участі у цих святах залучаються кращі колективи художньої самодіяльності, аматорські колективи, організовуються виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва тощо В області створюються усі можливості, щоб кожна національність нашого краю плекала свою культуру, дбала про її збагачення і розвиток. Що і не дивно, адже Закарпаття – одна з найбільш багатонаціональних областей України. Угорці, румуни, словаки, поляки, росіяни, німці, євреї, вірмени, роми, болгари, греки та представники інших національностей і народностей проживають, працюють, навчаються, творять та беруть активну участь у житті й розвитку регіону. Для задоволення культурних та духовних потреб національних меншин в Закарпатській області працюють Центр культур національних меншин Закарпаття, Центри словацької, німецької, румунської культур, Берегівський освітньо-культурний центр національних меншин тощо.
Загалом така ситуація є цілком виправданою, адже на Закарпатті збереглися давні народні традиції, які стали символами регіону. Карпатські весілля, наприклад, відображають багатство та колорит звичаїв українського народу, відзначаючи важливі події в житті сім'ї та спільноти. Народні ремесла, такі як різьблення на дереві та гончарство, не лише передають унікальний естетичний досвід, а й відображають спосіб життя і взаємозв'язок людей із природою. Багата музична спадщина кобзарів та бандуристів, з історією, що сягає далеко у минуле, є важливим елементом культурного життя регіону, який надихає та об'єднує людей.
Все це дуже добре відчувається і в Ужгородському замку, зокрема в експозиції «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття» (другий поверх палацу), яка репрезентує народні музичні інструменти Закарпаття 19-20 ст.: ідіофони, мембранофони, хордофони і аерофони (ударні, мембранні, струнн і, духові). Також тут представлено багатство і розмаїтість вбрання локально етнографічних груп населення Закарпаття, високі художні смаки і талант угорців та румунів краю. Найбільш повно репрезентований комплекс барвистого вбрання закарпатських гуцулів (Рахівський район). Інший яскравий комплекс народного вбрання краю - це одяг долин річок Боржави, Ріки, Тереблі і Тересви. Бойківський одяг представлений в основному зразками Міжгірського і Воловецького районів. Південно-західна частина Закарпаття представлена зразками з Перечинщини, пвдня Ужт ородського, Мукачівського, Свалявського районів.
Для усіх тих хто бажає, ознайомитися з усім багатством культурної спадщини Закарпаття, є чудова можливість подорожувати областю, адже на сьогоднішній день, це один з найпривабливіших регіонів нашої країни для туризму.
В ЗОКМ ім. Т. Легоцького таке культурне розмаїття нашого краю відчувається також сповна, починаючи від змістовного наповнення всіх наших експозицій (куди ми щиро запрошуємо всіх наших читачів та гостей област), завершуючи багатонаціональним складом штату співробітників музею, які завжди співпрацють в злагоді, ефективно презентуючи роботу музею, що в свою чергу дає змогу і ефективно зберігати багатоманітну культурну спадщину Закарпаття.
Фото: Експозиція «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття» ЗОКМ ім. Т. Легоцького.
Лесів М., зав. відділу науково-освітньої роботи.
Джерела/Література:
1. Про День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття: Указ Президента України №883/2024 від 27.12.2024, № №883/2024.
2. Ростислав Вонс. В Україні з’явилося нове свято: президент підписав указ. Главком. 2024.
3. Спільні зусилля: Збереження культурної спадщини Закарпаття. Офіс Ради Європи в Україні. 23.10.2024. URL: https://www.coe.int/.../a-joint-effort-preserving....
4. "Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття". Експозиції Закарпатського краєзнавчого музею. ( https://www.zkmuseum.com/p/blog-page_17.html. (дата звернення: 20.05.2025)
5. Деркач О.О., Мовчан К.М. ЗАКАРПАТТЯ: СПЛЕТЕНІСТЬ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ. Міжнародний науковий журнал «ОСВІТА І НАУКА». Випуск 1(36),. 2024. С. 40 – 43.

«Фортеця духу»

 Сьогодні, 21 травня, в рові Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулася презентація проєкту «Фортеця духу» — ініціативи, спрямованої на відновлення ветеранів через адаптивний спорт.

Ініціатором виступила команда C.S. Gladiator — перша в Закарпатській області ветеранська спортивна команда, до складу якої входять ветерани війни та особи з інвалідністю. Мета команди — розвиток адаптивної спортивної культури в регіоні, підтримка побратимів та залучення суспільства до теми реабілітації через спорт.
Зі вступними словами на відкритті виступили:
Білецький Мирослав Золтанович, голова Закарпатської обласної державної адміністрації;
Демʼянчук Василь Юрійович, заступник голови Закарпатської обласної ради;
Музиченко Олександр Григорович, заступник голови обласної державної адміністрації;
Костянтин Кашула, капітан команди C.S. Gladiator;
Ольга Шумовська, директорка Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького.
У рамках проєкту щонеділі в рові Ужгородського замку відбуватимуться відкриті навчання зі стрільби з лука. Доєднатися до тренувань може кожен охочий — за умови донату на підтримку ветеранської ініціативи.
Особливо важливо, що саме музей став простором для реалізації такої значущої ініціативи — поєднання історичної пам’яті та сучасної ветеранської культури створює унікальне середовище для відновлення та взаємопідтримки. Ми щиро вдячні команді C.S. Gladiator за їхню рішучість, силу духу та ініціативу. Музей надалі підтримуватиме цей проєкт усіма доступними способами, аби разом розвивати культуру поваги, вдячності та єдності.
Адміністрація музею

Делегація в музеї!

 Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького відвідала делегація Міністерства закордонних справ України, яка перебуває з робочим візитом в місті Ужгороді. Для поважних гостей директорка музею Ольга Юріївна провела змістовну екскурсію, ознайомивши їх з унікальними експонатами, що розкривають історію, культуру та побут Закарпаття.

Під час візиту делегація мала змогу ближче познайомитися з багатовіковим спадком краю, дізнатися більше про етнічне різноманіття, археологічні знахідки, традиційне мистецтво та історичні події, які формували обличчя регіону.
Знання культури — це ключ до глибшого розуміння себе та своєї країни. Пізнаючи історію й традиції, ми зміцнюємо національну ідентичність, формуємо повагу до власного минулого та будуємо міцні основи для майбутнього. Саме такі зустрічі сприяють культурному діалогу та популяризації історичної спадщини України як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Адміністрація музею

Науковець нашого музею розповів історію пожежної справи на Закарпатті студентам-лісівникам УжНУ

 20 травня старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького в Ужгороді, професор кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Маріан Токар презентував публічну лекцію з історії пожежної справи на Закарпатті для студентів-бакалаврів спеціальності «Лісове господарство» кафедри лісівництва Ужгородського національного університету.

Відгукнувшись на запрошення завідувача кафедри Людвіга Потіша, краєзнавець поділився з присутніми цікавою розповіддю про історію становлення і розвитку пожежної справи в регіоні, символіку, печатки, уніформу добровільних пожежників, до складу яких, до речі, традиційно вступали й місцеві лісівники, а також про покровителя крайових і європейських пожежників Святого Флоріана. Було представлено й обговорено організацію протипожежних заходів у містах і селах Закарпаття, різновиди інструментів і «гасильної техніки», яку використовували пожежники, проілюстровано унікальні історичні фото про кадрову підготовку й практичний вишкіл пожежників, їх відзнаки і пам’ятні значки різних років, інші статистичні дані. Студенти мали можливість ознайомитися зі слайдовою презентацією, насиченою цікавими фактами, джерелами, фотокопіями унікальних подій у протипожежній крайовій історії та отримати відповіді на запитання, що виникли в ході зустрічі.
Наприкінці заходу лектор Маріан Токар запросив студентів і співробітників кафедри лісівництва УжНУ відвідати експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, зокрема таких як «Природа Закарпаття», а також куточок у залі «Закарпаття між двома світовими війнами», де систематично доповнюється оригінальними експонатами й фотографіями тематична виставка про історію пожежної справи в нашому краї.
Маріан Токар,
ст. науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

"Мовчазні експонати говорять"

 У Міжнародний день музеїв наші експонати вперше «заговорили» — і це викликало справжній інтерес: лише за перший день QR-коди було відскановано понад 350 разів! Ми побачили, що проєкт справді оживив експозицію, тому вирішили залишити вже озвучені експонати в залах музею та додати нових.

Найбільше вразили відвідувачів: • Парта — жіночий аксесуар XV–XX ст., який розповідає свою історію з ноткою елегантності й часу. • Портрет Андрія Бачинського — який говорить до нас мовою століть і мудрості.
Щоб реалізувати цю ідею, ми пройшли цілий шлях: — обрали найцікавіші експонати, — переписали тексти так, аби кожен предмет "говорив" від першого лиця — десь природно, десь містично, десь з ноткою суму, — зробили фото кожного експоната, обробили їх, підібрали фон і стиль, — записали озвучення, змонтували все у формат зручний для прослуховування, — і, нарешті, створили дизайн QR-кодів, які ви бачите в залах.
Це повністю внутрішній проєкт — силами нашої музейної команди!
Відскануйте під час наступного візиту і послухайте, як історія «оживає»;
- незабаром під кожним відео буде додано посилання на план, де можна знайти озвучені експонати.
Пишіть у коментарях, який експонат ви би хотіли почути наступним!
Горкій І. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею


Разом до перемоги!

 Під час вечірньої програми «Життя музею вночі», що відбулася в межах Міжнародного дня музеїв, завдяки вам вдалося зібрати 28 103 грн (+5€). У цю суму вже включено 1600 грн, зібрані під час розіграшу «Силянка за донат». Усі кошти передано на потреби Збройних сил України через БФ «Добрі справи Закарпаття». Уповноваженою особою фонду є Ляхін Олександр Сергійович. Щиро дякуємо за вашу підтримку!

Музей — це не лише місце збереження памʼяті, а й простір, де формується спільна відповідальність. Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького виконує важливу соціальну роль, показуючи приклад підтримки наших захисників через культуру, єдність і дії.
Уся команда музею доклала максимум зусиль, аби зробити вечірню програму насиченою, змістовною й цікавою для кожного нашого гостя.
Щиро дякуємо всім, хто приєднується до наших ініціатив. Ви робите не лише музейне життя яскравішим, а й допомагаєте тим, хто щодня наближає перемогу.
Разом — до мети!
Адміністрація музею


Учням про музейні колекції

  19 травня завідувачка сектору природи прочитала для учнів 7-х класів Ужгородського ліцею «Лідер» гостьову лекцію «З історії природничої колекції Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького». Зустріч організували біліотекарі Ірина Кравець, Алла Бескід та завідувачка шкільного музею «Світлиця» Наталія Німець з нагоди святкування Міжнародного дня музеїв.

Руслана Василівна розповіла коротку історію краєзнавчого музею і наголосила, що це найбільший музей Закарпатської області. За допомогою слайдів презентації школярі здійснили віртуальну мандрівку експозиціями музею, а також побачили найцікавіші предмети з природничої колекції. Огляд експонатів у експозиції «Природа Закарпаття» сприяє глибшому процесу пізнання живої й неживої природи рідного краю та розумінню процесів, які відбуваються в природному середовищі. Наприклад, відбиток морської риби тунець одинокий, є доказом того, що колись на території Закарпаття було море, а гербарій рослин підтверджує зростання певних видів флори. Вивчення музейних об’єктів спонукає учнів до спостереження та дослідження. У шкільній бібліотеці є книга «Скарби Закарпатського краєзнавчого музею». Саме з неї можна розпочати свої дослідження експонатів в Ужгородському замку. «Спочатку розгляньте зображення, а потім спробуйте знайти ці предмети в музейних експозиціях і побачити, які вони в реальності», – рекомендувала лекторка.
Цьогоріч День музеїв проходив під гаслом «Майбутнє музеїв у спільнотах, що швидко змінюються», тож Руслана Василівна розповіла і про нові цікавинки в музеї, зокрема про інтерактивну сенсорну книгу «Королевське Євангеліє», яку можна навіть погортати.
На завершення зустрічі діти обіцяли відвідати музей і провели екскурсію музеєм «Світлиця», який діє при їхній школі з 2010 року.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи

Запрошуємо

 


Голос депортованого народу: трагедія кримських татар (до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

 18 травня в Україні відзначають день пам’яті жертв кримськотатарського народу. Цьогоріч виповнюється 81 рік від трагічної події для кримськотатарського народу – депортації кримських татар із Кримського півострова у 1944 р., яка була організована радянським тоталітарним режимом. В основному, виганяли з рідної землі жінок, дітей і людей похилого віку, адже чоловіки на той час воювали у лавах Червоної армії під час Другої світової війни.

Впродовж двох днів відбулася депортація кримськотатарського населення із рідної домівки в Криму до чужих земель Середньої Азії та Уралу. За участі спецоперації військ НКВД з Кримського півострова виселили близько 190 тисяч кримських татар. Найчастіше кримські татари не знали, куди їх везуть, на збори їм давали всього лише 15 хвилин. Під час довгої дороги без їжі, води та медичної допомоги загинуло біля 7900 кримських татар. Після закінчення Другої світової війни 9 тисяч кримськотатарських солдатів відправили на спецпоселення або трудові табори. Тих, хто насильно був вивезений з Криму, наділили статусом «спецпереселенців», що зумовлювало постійний нагляд за ними репресивних органів та прирікало на примусову фізичну працю. За перші півроку через нові несприятливі умови для життя померло 16 052 кримських татар. Окрім цього, у 1944 р. радянський тоталітарний режим взявся за чистку півострова від 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
У 1948 році виїзд з спецпоселення карали арештом на 5днів, а за повторну втечу – позбавленням волі строком на 20 років. На півострові Крим намагалися знищити будь-які згадки про колишніх мешканців – тут майже не залишилося корінного населення, сама ж територія піддалася суцільній русифікації. Після смерті Й. Сталіна кримські татари так і не змогли повернути свої права і повернутися на Батьківщину. Тільки в 1967 р. кримські татари розпочали національний рух за повернення до рідної домівки, який став одним із наймасовіших протестних рухів в СРСР. Справжня репатріація кримських татар розпочалася тільки з 1987 р.
Після незаконної окупації Криму Російською Федерацією корінні народи України зазнають утисків від рук того ж самого агресора, який продовжує переслідування за етнічними ознаками та забороняє згадувати трагічні сторінки з історії кримськотатарського народу. 12 листопада 2015 р. Верховна Рада України прийняла указ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу», натомість 18 травня встановили Днем пам’яті жертв геноциду кримських татар. У Постанові зазначається: «Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично мотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу». У 2019 році Литва та Латвія визнали депортацію кримських татар актом геноциду, а Литва у 2022 році. Є надія, що ближчим часом й інші країни визнають депортацію кримськотатарського населення актом геноциду.
У 2024 р. до Дня вшанування пам’яті жертв кримського народу по всіх населених пунктах України були проведені виховні години в школах та університетах, щоб привернути увагу молоді до трагічних подій минулого століття. В інших культурних установах також організовували тематичні виставки, лекції, конференції, перегляд документальних фільмів, які показували злочини як радянської влади, так і сучасних російських окупантів та наголошували на збереженні національної пам’яті.
Тож, сьогодні згадаймо тих кримських татар, які не зламалися під натиском окупантів, які зберігали відданість своїй Батьківщині, а також вшануймо пам’ять тих, які стали жертвами радянської комуністичної політики. Важливо не тільки пам’ятати такі дати, а й поширювати інформацію як серед наукових кіл, так і серед молодого покоління України про історію Криму та його корінний народ. Лише спільними зусиллями ми зможемо відновити територіальну цілісність нашої держави та виборити історичну справедливість.
Іванна Бабинець,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.
Список використаних джерел та літератури:
1. Звіт щодо проведення заходів до 18 травня – Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу обласними військовими адміністраціями. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://ppu.gov.ua/.../zvit-shchodo-provedennia-zakhodiv.../ (Дата звернення: 17.05.2025)
2. Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 травня) та Дня пам’яті жертв політичних репресій (19 травня). [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://uinp.gov.ua/.../informaciyni-materialy-do-dnya... (Дата звернення: 17.05.2025)
3. Матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://ppu.gov.ua/materialy-do-dnia-pam-iati-zhertv.../ (Дата звернення: 17.05.2025)
4. 18 травня: День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу: 80 років трагедії, 80 років боротьби. ). [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://dess.gov.ua/18-travnia-den-pam-iati-zhertv.../ (Дата звернення: 17.05.2025)
5. 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://chdtu.edu.ua/.../21303-18-travnia-den-pam-iati... (Дата звернення: 17.05.2025)

OSZAR »